- запозичати
- —————————————————————————————запозича́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
запозичати — а/ю, а/єш і запози/чувати, ую, уєш, недок., запози/чити, и/чу, и/чиш, док., перех. Переймаючи що небудь, засвоювати, робити своїм надбанням … Український тлумачний словник
запозичання — я, с. Дія за знач. запозичати … Український тлумачний словник
запозичатися — а/ється і запози/чуватися, ується, недок. Пас. до запозичати і запозичувати … Український тлумачний словник
запозичити — див. запозичати … Український тлумачний словник
запозичувати — див. запозичати … Український тлумачний словник
перейняти — I = переймати (що від кого й без додатка навчитися чого н. від когось, спостерігаючи за ним), перебрати, перебирати, набратися, набиратися; запозичити, запозичати, запозичувати, підхопити, підхоплювати (зробити своїм надбанням) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
запожичати — жичам, чаш, Пр. 1. Запозичати; позичаючи затягнути довг. 2. Брати щось за приклад у когось … Словник лемківскої говірки